Євген Стичкін (Evgeniy Stychkin) - артист нового покоління. Молодий і симпатичний, харизматичний та імпозантний, він з'являється на екрані частіше за інших акторів. Театр, кіно, телепроєкти, шоу, реклама і навіть дитячі передачі - його енергії та сил вистачає, щоб досягти успіху скрізь. Кількість робіт у фільмографії щороку зростає. Якщо не зменшувати обертів (а актор, здається, цього робити не збирається), то до кінця наступного року вона сягне сотні.
Дитинство і юність
Народився Євген Олексійович 10 червня 1974 року. Корінний москвич ріс у творчій сім'ї: батько - перекладач-синхроніст у Держкіно та ООН, мама і рідна тітка - видатні балерини, хрещений батько - народний артист РРФСР Анатолій Ромашин. Не дивно, що хлопчик із самого раннього віку був артистичним. Він брав участь у всіх шкільних заходах, сам ставив номери, грав у театральних виставах. Його знала вся школа, адже такого обдарованого і віртуозного учня складно не помітити.
Найцікавіше, що в його дитячих мріях ніколи не миготіла думка про кар'єру артиста. Коли настав час визначатися з професією, він подав документи до ВДІКу. Але не через бажання реалізувати себе як актора. Річ у тім, що про розвеселе студентське життя цього вишу ходили легенди. А ось вступити виявилося не так просто, як він думав. Проваливши етап написання твору, він був змушений піти на комерційний курс. Потрапив він у майстерню Армена Джигарханяна та Альберта Філозова.
Театральний виш цілком захопив Євгена. У ньому прокинулися справжній інтерес і захоплення цією сферою. Він почав серйозніше ставитися до навчання. Відточував навички, розробляв сценічну мову, удосконалював пластику, освоював танці та каскадерські трюки. Поступово почав шукати можливості реалізувати свій акторський потенціал. Це тривало недовго.
Професійна діяльність
Дебютна роль дісталася Стичкіну 1990 року. Це була картина "Фуфель". На жаль, її не оцінили ні критики, ні глядачі. Тому слави акторові вона не принесла.
Друга спроба була більш успішною. У фільмі "Бджілка" він зіграв ловеласа. Ця роль йому далася чудово. Природна привабливість і харизматичність допомогли зіграти персонажа максимально вдало. У наступних кінострічках йому діставалися схожі ролі. Вони приносили популярність, народну любов і визнання глядачів, але Стичкін не хотів залишатися в амплуа "милого хлопчика".
У пошуках більш різнопланових і характерних персонажів він потрапив до театру. Ставши дипломованим актором, він почав відкривати для себе велику сцену.
За кілька років активної творчої діяльності він виступив практично у всіх московських театрах. Найяскравішою подією цього часу стала роль всесвітньо відомого коміка Чарлі Чапліна у виставі "Чарлі Ча". Ця робота принесла йому одну з найпрестижніших акторських нагород "Чайку". Майданчик, де проходила постановка, став для нього основним місцем роботи (московський Театр Місяця).
Сьогодні Євген - визнаний актор, на якого "йде глядач". Він брав участь у таких іменитих постановках, як "Страх і відчай Третього Рейху", "Фауст", "Король Лір", "Фанта-Інфанта", "Дон Жуан і Сганарель", "Машенька", "Гумовий принц", "Ближче", "Проявлення любові". Він не полишає сцени, беручи активну участь у виставах різних жанрів.
Якщо говорити про різноплановість образів, то Євгена Стичкіна можна сміливо назвати майстром перевтілень. Перші персонажі-"казанови" змінилися на дуже серйозних і глибоких героїв. Серед найвидатніших його ролей виділяють:
- очкарика з комедії "А вранці вони прокинулися";
- Парфена з роману "День грошей";
- Толю Тетерина з мелодрами "Холостяки";
- Костика з комедії "Від 180 і вище";
- Ігоря з детектива "Флеш.ка";
- майора КДБ із драми "Чорнобиль. Зона відчуження".
Нестор Махно, Володимир Ленін, Йосип Сталін, Адольф Гітлер - цих видатних історичних персонажів Євген Стичкін виконував з особливою відповідальністю та задоволенням. Актор зізнається, що завжди намагається грати різних персонажів - драматичних, глибоких, смішних - і не бажає повторюватися.
Поряд із головними ролями, Євген часто знімається. Кожна його поява в кадрі вирізняється яскравістю та оригінальністю. Навіть на другому плані Стичкін вміє зробити так, щоб його присутність на екрані не залишилася непоміченою.
Світова популярність
Міжнародну славу приніс акторові бойовик спільного виробництва США і Росії "Максимальний удар". На цьому знімальному майданчику він працював з такими знаменитостями, як Вільям Болдвін, Маттіас Г'юз, Марк Дакаскос, Том Арнольд, Денні Трехо, Ерік Робертс і Келлі Ху.
З самого початку творчої біографії актор пробував себе в ролі телеведучого. У 1994 р. він вів передачу на РТР "Соник-супережик". Через чотири роки був ведучим програми "Зрозумій мене" на НТВ, потім з'явився на ОРТ під псевдонімом Тимофій Мультяхін ("Мультазбука"). З 2006 по 2008 підкорював українське телебачення, ведучи проект "Алло, гараж!".
З 2006 його часто запрошують як актора озвучки для створення російськомовних версій зарубіжних картин. На сьогоднішній день в його архіві вже понад 15 проектів.
Особисте життя
Євген Стичкін у свої 45 став батьком 4 дітей. Перші серйозні стосунки з дівчиною Юлею закінчилися появою на світ доньки Соні. Але весілля пара так і не зіграла.
Офіційною дружиною стала піаністка Катерина Сканаві. З нею вони прожили досить довго, народивши трьох дітей - Олексія, Льва та Олександру. Його називали зразковим батьком і сім'янином рівно до тих пір, поки в пресі не з'явилися повідомлення про його стосунки з Ольгою Сутуловою.
Швидкоплинний роман з колегою по цеху і напарницею по майданчику фільму "Контракт на любов" переріс у справжнє почуття. У 2009 році Євген розлучився, але тільки через 5 років наважився заново вступити в офіційний шлюб, в якому перебуває і донині.
Слідкуйте за оновленнями каталогу артистів на сайті kontramarka.de, і ви завжди будете в курсі останніх подій з життя російських зірок шоу-бізнесу.
Фільмографія (вибране):
1993 - "Бджілка"
2004 - "Холостяки"
2005 - "Від 180 і вище"
2006 - "Золоте теля"
2006 - "Флеш.ка"
2007 - "Контракт на кохання"
2007 - "День виборів"
2010 - "Стомлені сонцем 2: Передстояння"
2012 - "Біла гвардія"
2014 - "Чорнобиль: Зона відчуження"
2015 - "Зради"
2016 - "Максимальний удар"
2017 - "Чорнобиль: Зона відчуження 2"
2017 - "Ходіння по муках"
2018 - "Гоголь. Вій"
2018 - "За межею реальності"
