"140 ударів на хвилину" (140 udarov v minutu) - популярний російський танцювальний гурт. Учасників колективу можна сміливо назвати "повелителями дискотек 2000-х", оскільки в той період жоден клуб не обходився без їхніх пісень. Драйвові та запальні музиканти почувалися на сцені легко і невимушено, чудово працювали з будь-якою аудиторією - чи то стадіон, чи то вечірка, чи то святковий захід, чи то концертна зала. Під їхній хіт "Тополя" танцювала не тільки вся Росія, а й багато жителів європейських країн.
Історія формування
Ідея створення музичного колективу "140 ударов в минуту" належить Сергію Конєву. Захоплюючись з ранніх років музикою, він уже в юності робив перші спроби створити власний бенд. Але успіхом ці старання не увінчалися. Реалізувати себе йому вдалося в дещо іншій сфері: він став продюсером танцювального гурту "Вечное движение", писав тексти для "Дюна", "МГК" і деяких популярних тоді артистів. Але давня мрія про гурт його не покидала.
Низка корисних знайомств сприяла реалізації ідеї. У 1994 році Сергій зустрівся з Юрієм Абрамовим, вони об'єдналися в дует DJ Beat&7 project. Разом випустили один альбом, але особливої популярності він не приніс. У 1998 році хлопці знайшли продюсера і за контрактом взяли ще одного учасника - Євгена Крупника. Сформований склад розпочав активну роботу в студії. Сергій писав тексти пісень, займався аранжуванням, продюсуванням, вирішував організаційні питання і співав на бек-вокалі. І 1999 року вони випустили пісню "Тополя". Саме вона перевернула уявлення росіян про танцювальну музику.
Стрімкий зліт популярності
Гурт "140 ударов в минуту" - один з небагатьох, який зміг досягти успіху після випуску першого ж синглу. Пісня "Тополя" моментально потрапила в ротацію на радіостанції і злетіла на вершини хіт-парадів. А після створення кліпу заповнила ефіри всіх телеканалів. На цій хвилі вони записують дебютний альбом "На одному диханні". Більша частина композицій моментально розлетілася і почала звучати звідусіль.
Але музиканти не зупинилися на досягнутому, а відразу ж взялися за створення наступної платівки. Вони відклали особисте життя на потім і цілодобово пропадали то на концертах, то в студії звукозапису. У 2000 році вони презентували роботу "В реальному часі". Цей альбом за місяць досяг рекордних продажів і перекрив навіть успіх попереднього.
Випускати по дві платівки на рік стало для них традицією, яка зберігалася протягом трьох років. Одну за одною вони видавали пісні, популярні не тільки в Росії, а й у Німеччині, Голландії, Франції та інших європейських країнах. І куди б вони не приїжджали, їхні концерти ставали справжнім святом. Натовпи шанувальників задаровували їх квітами і подарунками, надихаючи на написання нових треків.
У 2002 році, маючи в скарбничці вже вісім альбомів, "140 ударів на хвилину" вирушили підкорювати США. Вони виступали в найбільших містах Америки, і практично скрізь - при повних залах. Це була справжня подія в біографії колективу.
Для шанувальників творчості назавжди залишиться таємницею, як вони примудрялися гастролювати за кордоном, давати концерти в Росії, співати в клубах і на вечірках, при цьому писати нові композиції. І що дивно - виконувати кожен пункт якісно. Тільки в грудні 2003 року вони дали 36 успішних концертів у трьох європейських країнах.
У такому шаленому ритмі вони жили до 2010. Потім кількість випущених платівок трохи знизилася, кількість фанатів не зменшилася, а популярність не згасла.
Зміна вокаліста і новий виток у творчості
У 2011 році гурт "140 ударів за хвилину" змінює соліста. Замість Євгена Крупника приходить Олександр Іванов. Цей талановитий хлопець мріяв стати артистом з дитинства, і докладав максимум зусиль, щоб це здійснилося. Але більший наголос робив саме на танці. Він виступав на сцені з такими зірками, як Жанна Фріске, Олег Газманов, "Тату", "Блестящие", "Акула". Протягом двох років був учасником бойз-бенду "Городские". Потім безуспішно намагався побудувати сольну кар'єру. Познайомився з Сергієм Конєвим він 2003 року, але співпраця їхня розпочалася тільки 2009-го. Тоді Іванов виступав зі "140 ударів на хвилину" як танцюрист і кілька разів підспівував на бек-вокалі. За два роки Олександр вивчив напам'ять репертуар, добре знав концепцію колективу, чудово тримався на сцені, видавав багато цікавих ідей. Він був ідеальним кандидатом.
У новому складі вони продовжили писати історію гурту. До серпня 2011 року в їхній дискографії було вже 13 альбомів, 12 кліпів, кілька популярних збірок найкращих композицій. І це далеко не межа. Музиканти регулярно їздили на гастролі, виступали на великих концертних майданчиках країни, влаштовували фантастичні шоу-вистави, грали в клубах, проводили запальні дискотеки.
Сучасна електронна музика потроху витіснила "140 ударів на хвилину" з лав найкращих виконавців жанру денс і диско. Але віддані шанувальники і любителі дискотек 2000-х, як і раніше, пильно стежать за діяльністю колективу, із задоволенням відвідують їхні концерти і не перестають захоплюватися талантом виконавців. Про подальший розвиток творчості гурту читайте в каталозі артистів на сайті kontramarka.de.
Дискографія:
1999 - "На одному диханні"
2000 - "В реальному часі"
2000 - "Новий вимір"
2001 - "Ритм серця"
2001 - "Висока напруга"
2001 - "Занурення в кохання"
2002 - "Сьоме почуття"
2002 - "Максимальне прискорення"
2003 - "S.O.S."
2006 - "З Днем народження, кохана!"
2008 - "Сезон полювання"
2010 - "Безпечне вилучення"
2012 - "Друге дихання"
2014 - "Заборонена реальність"
2014 - "Дискотека: 140 ударів на хвилину"
2018 - "Опівночі"
2018 - "А ну-ка підійди!"
2019 - "Нонсенс"
